Якщо родина виховує дитину з особливими освітніми потребами , у нашому закладі є створені для цього умови
Любіть мене таким, який я є!
Кажуть, у літаку кисневу маску треба надіти спочатку на себе, а потім на дитину. Тобто, важливо спочатку потурбуватися про себе… Якщо в польоті виникне необхідність скористатися кисневою маскою, то спочатку потрібно надіти маску на себе, а вже потім – на дитину.
Це загальне правило. Діти можуть з переляку неадекватно відреагувати на спробу надіти на них маску, наприклад, почати чинити опір. Якщо дорослий буде в цей момент без кисневого підживлення, то сили на боротьбу швидко закінчаться, і наслідки для дорослого та дитини будуть сумними. Якщо дорослий член сім’ї вже буде в масці, то він зможе впоратися з дитиною в максимально стислий термін.
РЕСУРСИ РОДИНИ
Народження дитини з порушенням психофізичного розвитку для родини є переживанням втрати образу дитини без проблем зі здоров’ям. Адже під час вагітності батьки мають певні очікування, як має бути, де син чи донька вчитиметься, як гратиметься, у які гуртки ходитиме. І коли виявляється, що ці мрії саме в такій формі не здійсняться, родина переживає певні стадії горювання. У батьків виникає величезний спектр переживань, і не завжди вони соціально схвалювані. Адже в нас не заведено казати, що ти злишся на дитину з особливими освітніми потребами, стидаєшся її, втомлюєшся, хочеш побути на самоті. Проте, батьки також потребують відповідної підтримки і допомоги. Обов’язковим є комплексний підхід до організації корекційно-педагогічного процесу. У стосунках з батьками має домінувати повага, розуміння їхніх турбот.
ПРИЙНЯТТЯ
Однак, важливо відповісти на запитання: чи прийняли батьки діагноз дитини або на якій стадії прийняття перебувають? Простежуючи переживання батьками трагедії народження особливої дитини, різні дослідники дійшли висновку про закономірну зміну їхніх емоційних станів на шляху до адаптації:
1. Шок (стресовий стан) – найперша реакція на усвідомлення горя. Цей стан надто тяжкий, він може тривати довго. Але людина підсвідомо шукає стабільності, починає сумніватися: може, не все так погано, бувають помилки, потрібно все перевірити. Це означає, що настав новий етап усвідомлення біди. 2. Негативізм (заперечення діагнозу) – віра в зцілення, помилковість діагнозу. Починається тривале та виснажливе мандрування від лікаря до лікаря, а далі – до знахарів, екстрасенсів із надією знайти диво, яке зробить дитину здоровою. Психологи виокремлюють у цьому періоді почуття провини, гніву, сорому. Самотність, втома від постійного й безуспішного пошуку способів зцілення дитини, виснажливий догляд за нею і зречення всіх власних потреб і інтересів – усе це провокує депресію батьків.
3. Депресія – почуття пригніченості, що є завершальним в послідовній зміні емоційних етапів, які є неконструктивними. Горювання завершено, якщо родина налаштована отримувати медичну допомогу, освітні послуги, залучати різних фахівців. Немає гіперопіки.
4. Стадія адекватних емоційних контактів, що означає початок соціально-психологічної адаптації членів сім’ї. У нас заведено ототожнювати себе і дитину. Якщо вона гарно навчається та має різноманітні хобі, батьки почуваються успішними. Якщо ж сину чи доньці багато чого не вдається, мами і тата почуваються поганими, невдахами. Та насправді важливо, скільки зусиль докладається, а не загальновизнані успіхи.
ЕТАПИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
Процес дорослішання дітей з особливими освітніми потребами проходить з великими труднощами у дещо сповільненому темпі, який можна умовно поділити на такі етапи соціалізації: І етап соціалізації – входження дитини в соціум. Першою сходинкою є адаптація її в сім’ї. Успішність цього процесу залежить від того, наскільки адекватно члени родини реагують на проблеми дитини і допомагають у їх подоланні. Виникаючі труднощі – результат неправильної позиції батьків та інших членів сім’ї. ІІ етап соціалізації – це перебування дитини у навчальному закладі. Важливу роль має відіграти такт педагогів, повага до дитини з особливими освітніми потребами. Налаштування дитини на перебування у закладі, на важливість нових змін у її житті виконують члени родини. ІІІ етап соціалізації – адаптація дитини та її сім’ї у суспільстві (пошук інших сімей з подібними проблемами, встановлення контактів, пошук своєї «соціальної ніші»). Значною мірою, від сім’ї залежить особистісне становлення дитини, формування у неї умінь розуміти свої потреби, можливості та нахили. Позитивна атмосфера в родині, захищеність батьківською любов’ю дає змогу бути вимогливими, але не конфліктними: позитивні вчинки помічаються, оцінюються, підтримуються, негативні вчинки потребують обговорення і відповідної оцінки. Виховання та розвиток кожної дитини відбувається за певних умов і під впливом інших осіб. Кожному, хто виховує дітей з особливими потребами, завжди треба пам’ятати слова великого вченого І. Павлова: “…Ніщо не залишається непорушним, а все завжди може змінитися на краще. Аби тільки були створені відповідні умови ” .
Любіть мене таким, який я є!
Впровадження інклюзивної форми навчання та виховання в закладі дошкільної освіти – це крок назустріч дитині, це нові підходи до навчання дітей з ООП: не дитина повинна підлаштовуватися під загальну систему навчання і виховання, а саму систему слід спрямовувати на задоволення потреб та інтересів кожної окремої дитини.
Колектив Клеванського закладу дошкільної освіти №1 (ясла-садок) створює усі належні умови для виховання і розвитку дітей з особливими освітніми потребами (ООП)…
Ігрове лікування і реабілітація дітей з ДЦП
Лікування і реабілітація дитина з ДЦП буде ефективнішим, якщо вправи складають частину ігрового процесу. Дитина таким чином може цілий день займається і навіть не відчувати втоми. А зусилля можуть бути докладені значні, бо і ігри – це не лишень фізичний і психологічний розвиток, це ще і азарт, який допомагає легко переносити ігрову напругу. Ігри можуть бути рухливі, розвиваючі, дидактичні, рольові. Звичайно, потрібно застосовувати спеціальні розвиваючі і звичайні іграшки, які допоможуть малюкам справитися з їхньою недугою.
Особливості
Дитячий церебральний параліч виникає через порушення роботи мозку. Але це орган, який можна розвивати, він дуже гнучкий, і він може засвоювати нові функції тривалий час після народження дитини. Тому потрібно починати якомога раніше, коли центральна нервова система готова сприймати і засвоювати інформацію якнайефективніше. А найбільш ефективне лікування – ігрове.
Особливості.
Для майбутнього благополуччя дитини його потрібно навчити ходити, а також – навичок самообслуговування, для яких потрібно мати розвинену дрібну моторику. Звичайно, можливо, ступінь ураження головного мозку може бути таким, що звичайними рухами дитина не зможе користуватися через свої особливості. Але вона зможе робити все так, як їй зручно, як у неї виходить, але обов’язково зможе, в це потрібно вірити, над цим потрібно працювати і дитину потрібно постійно обнадіювати. Ігри – це спосіб заставити дитину рухатися більше, але дитина і не буде підозрювати, що його хтось примушує, для цього проводіть заняття цікаво і, бажано, весело.
Дитина з агресивною поведінкою – спілкуємося ефективно
Обміркуйте в сімейному колі причини агресивної поведінки своєї дитини.
Ними можуть бути:
дефіцит батьківської уваги – у такому разі агресивна поведінка дитини є способом привернути до себе увагу; ігнорування батьками проявів агресивної поведінки дитини; установка дитини на те, що вона має обов’язково «давати здачу» і досягати своєї мети силою; надто суворе виховання – фізичні покарання дитини, погрози тощо; фільми, мультфільми або комп’ютерні ігри агресивного змісту.
При взаємодії з агресивною дитиною:
приймайте дитину такою, яка вона є; ставте свої вимоги до дитини, враховуйте не свої бажання, а її можливості; розширюйте кругозір дитини; включайте дитину до спільної діяльності, підкреслюючи її значення у виконуваній справі; ігноруйте легкі прояви агресивності, не фіксуйте на них увагу оточуючих.
Подолати агресивність можна:
Терпінням– це найбільша чеснота, яка тільки може бути в батьків; достатньо часу проводьте зі своєю дитиною, часто гуляйте на свіжому повітрі. Поясненням– підкажіть дитині, чим цікавим вона може зайнятися, запропонуйте улюблену справу; замініть комп’ютер цікавим спілкуванням зі своєю дитиною; читайте її «добрі» казки, вчіть з нею віршики, розглядайте повчальні картинки. Заохоченням– якщо ви хвалите свого вихованця за гарне поводження, то це розбудить у ньому бажання ще раз почути цю похвалу; обнімайте свою дитину частіше, аніж карайте.
НАКАЗ
03 вересня 2019 року № 247
Про затвердження Положення
про команду психолого-педагогічного
супроводу дітей з особливими
освітніми потребами в ДНЗ
Відповідно до статті 20 Закону України «Про освіту», пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 № 630 (із змінами), наказу Міністерства освіти і науки України № 609 від 08.06.2018 «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти», з метою створення оптимальних умов для виховання дітей з особливими освітніми потребами з урахуванням їхніх індивідуальних потреб та можливостей, забезпечення психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ДНЗ(додаток)
2. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
3. Ознайомити з цим наказом працівників Клеванського дошкільного навчального закладу загального розвитку (ясла-садок) №1 під особистий підпис згідно зі списком, що додається.
Завідувач ДНЗ Тетяна ЮРЧИК
Додаток 1 до наказу № 247 від 03.09.2019
«Про затвердження Положення про команду
психолого-педагогічного супроводу дітей
з особливими освітніми потребами в ДНЗ»
Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в ДНЗ
І. Загальні положення
1. Це Положення визначає основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (далі – Команда супроводу), які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в Клеванському дошкільному навчальному закладі загального розвитку (ясла-садок) №1 (далі – ДНЗ).
2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: – індивідуальний освітній план – документ (частина ІПP), що визначає послідовність, форму і темп засвоєння дитиною з ООП в ДНЗ компонентів освітньої програми з метою реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законі України «Про освіту».
3. Персональний склад Команди супроводу затверджується наказом керівника закладу освіти, в якому здобувають освіту діти з ООП.
4. Команда супроводу дитини з ООП співпрацює з ІРЦ з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення її діяльності.
ІІ. Склад учасників Команди супроводу
1. Склад Команди супроводу визначається з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП.
2. До складу Команди супроводу дитини з ООП входять:
– постійні учасники: вихователь-методист, вихователь, практичний психолог, вчитель-логопед (з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП), та батьки дитини з ООП;
– залучені фахівці: медичний працівник закладу, спеціалісти системи соціального захисту населення, служби у справах дітей тощо.
ІІІ. Принципи діяльності Команди супроводу
1. Основними принципами діяльності Команди супроводу є:
– повага до індивідуальних особливостей дитини з ООП;
– дотримання інтересів дитини з OOП, недопущення дискримінації та порушення її прав;
– командний підхід;
– активна співпраця з батьками дитини з ООП, залучення їх до освітнього процесу та розробки IПP;
– конфіденційність та дотримання етичних принципів;
– міжвідомча співпраця.
IV. Завдання Команди супроводу
1. Команда супроводу виконує наступні завдання:
– збір інформації про особливості розвитку дитини, її інтереси, труднощі, освітні потреби на етапах створення, реалізації та моніторингу виконання ІПP;
– визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційнорозвиткових послуг, що можуть бути надані в межах ДНЗ на підставі висновку ІРЦ, та забезпечення надання цих послуг;
– розроблення ІПР для кожної дитини з ООП та моніторинг її виконання з метою коригування та визначення динаміки розвитку дитини;
– надання методичної підтримки педагогічним працівникам ДНЗ з організації інклюзивного навчання;
– створення належних умов для інтеграції дітей з ООП в освітнє середовище;
– проведення консультативної роботи з батьками дітей з ООП щодо особливостей їх розвитку, навчання та виховання;
– проведення інформаційно-просвітницької роботи в ДНЗ серед педагогічних працівників, батьків і дітей з метою недопущення дискримінації та порушення прав дитини; формування дружнього та неупередженого ставлення до дітей з ООП.
V. Основні функції учасників Команди супроводу
Вихователь-методист:
– формування складу Команди супроводу;
– призначення відповідальної особи щодо координації розроблення ІПР;
– організація роботи Команди супроводу;
– контроль за виконанням висновку ІРЦ;
– залучення фахівців (в тому числі фахівців ІРЦ) для надання психологопедагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП;
– контроль за виконанням завдань учасниками Команди супроводу своїх функцій;
– розроблення спільно з іншими учасниками Команди супроводу індивідуального навчального плану дитини з ООП;
– залучення батьків дитини з ООП до розроблення і погодження ІПР;
– оцінка діяльності педагогічних працівників, залучених до реалізації ІПР;
– моніторинг виконання ІПР.
Практичний психолог:
– вивчення та моніторинг психічного розвитку дитини з ООП;
– психологічний супровід дитини з ООП;
– надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП згідно з IПP(проведення корекційно-розвиткових занять здійснюється відповідно до чинного законодавства);
– надання рекомендацій, консультацій та методичної допомоги педагогічним працівникам закладу освіти у роботі з дитиною з ООП;
– консультативна робота з батьками дитини з ООП;
– просвітницька робота щодо формування психологічної готовності в учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі;
– соціально-педагогічний патронаж дитини з ООП та її батьків;
– виявлення соціальних проблем, які потребують негайного вирішення, при потребі, направлення до відповідних фахівців з метою надання допомоги;
– вивчення соціальних умов розвитку дитини з ООП;
– соціалізація дитини з ООП, адаптація її у новому колективі;
– надання рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо шляхів ефективної інтеграції дитини з ООП в колектив однолітків, формування позитивного мікроклімату в дитячому колективі, подолання особистісних, міжособистісних конфліктів;
– захист прав дитини з ООП, за відповідним дорученням представлення її інтересів у відповідних органах та службах.
Учитель-логопед:
– надання корекційно-розвиткових послуг дитині з ООП, згідно ІПP;
– моніторинг досягнень у відповідній сфері розвитку дитини, згідно ІПР;
– надання рекомендацій педагогічним працівникам щодо особливостей організації освітнього процесу, реалізації корекційно-розвиткових цілей в процесі навчання, технології для досягнення кінцевих цілей навчання, визначених в ІПР та застосування адаптацій (модифікацій);
– консультативна робота з батьками дитини з ООП;
Вихователь:
– забезпечення освітнього процесу дитини з ООП з урахуванням особливостей її розвитку та ІПP;
– підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу про особливості навчально-пізнавальної діяльності дитини з ООП, її сильні сторони та потреби; результати виконання дитиною освітнього плану;
– участь у підготовці індивідуального навчального плану дитини з ООП;
– розробка індивідуальної навчальної програми в ДНЗ;
– визначення спільно з іншими педагогічними працівниками рівня Досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПP;
– створення належного мікроклімату в колективі;
– надання інформації батькам про стан засвоєння освітнього плану дитиною з ООП;
– спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів та потреб;
– участь в організації освітнього процесу дитини з ООП;
– участь у розробці ІПP;
– участь у підготовці індивідуального освітнього плану;
– адаптація освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП;
– оцінка рівня досягнення кінцевих цілей навчання, передбачених ІПР;
– підготовка інформації для учасників засідання Команди супроводу за результатами спостереження за дитиною щодо її індивідуальних особливостей, інтересів та потреб;
– надання інформації батькам, педагогічним працівникам щодо особливостей розвитку дитини з ООП.
Батьки дитини з ООП:
– доведення інформації про дитину (стиль, спосіб навчання, успіхи, труднощі); – прийняття участі у роботі Команди супроводу, в тому числі залучення до складання ІПP;
– створення умов для навчання, виховання та розвитку дитини.
Медичний працівник ДНЗ:
– інформування учасників Команди супроводу про стан здоров’я дитини та її психофізичні особливості;
– за необхідністю, здійснює збір додаткової інформації від батьків, закладу охорони здоров’я щодо стану здоров’я дитини.
VI. Організація роботи Команди супроводу
1. Загальне керівництво Командою супроводу дітей з ООП покладається на вихователя-методиста, який несе відповідальність за виконання покладених на Команду завдань та розподіл функцій між її учасниками.
2. Робота Команди супроводу здійснюється в межах основного робочого часу працівників.
3. Однією з організаційних форм діяльності Команди супроводу є засідання її учасників, яке проводиться не менше трьох разів протягом навчального року. За потреби скликаються позачергові засідання. Ініціювати позачергове засідання Команди супроводу може будь-хто з її учасників.
4. Головою засідання Команди супроводу є вихователь-методист ДНЗ.
5. Рішення засідання Команди супроводу приймаються за результатами колегіального обговорення інформації кожного її учасника відкритим голосуванням (за умови присутності на засіданні не менше 2/3 від загального складу).
6. Рішення засідання Команди супроводу оформляється протоколом, який веде секретар засідання. Протокол засідання підписується головою, секретарем та всіма учасниками засідання.
7. Секретар призначається із числа складу постійних учасників Команди супроводу.
VII. Організація надання психолога-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами.
1. Відповідно до висновку ІРЦ, індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю (за наявності), результатів понятого-педагогічного вивчення дитини Команда супроводу складає індивідуальну програму розвитку дитини з ООП впродовж 2-х тижнів з моменту початку освітнього процесу. ІПР погоджується батьками та затверджується керівником ДНЗ.
2. Команда супроводу переглядає ІПР з метою її коригування та визначення прогресу розвитку дитини в ДНЗ – тричі на навчальний рік (у разі потреби частіше).
3. Відповідно до особливостей розвитку дитини з ООП Команда супроводу розробляє індивідуальний освітній план.
4. Команда супроводу визначає способи адаптації (у разі необхідності модифікації) освітнього середовища, навчальних матеріалів відповідно до потенційних можливостей та з урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини з ООП.
5. Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять.
6. У разі виникнення труднощів у реалізації ІПР, Команда супроводу звертається до фахівців ІРЦ щодо надання методичної допомоги.
7. Команда супроводу формує та узгоджує з батьками розклад корекційно-розвиткових занять дитини з ООП.
8. Корекційно-розвиткові заняття згідно з ІПР проводяться педагогічними працівниками ДНЗ та (або) залученими фахівцями ІРЦ, іншими фізичними особами, які мають право здійснювати освітню діяльність у сфері освіти.
Спільні заходи з ІРЦ
Надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу з організації інклюзивного навчання представниками Клеванського інклюзивно-ресурсного центру за запитом. Спільний моніторинг результатів роботи, індивідуальних програм розвитку, портфоліо, документації.
Засідання Команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП
(18.09.19р) Засідання Команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами (ООП) у закладі за участі представників Клеванського ІРЦ з порядком денним:
1. Збір інформації про особливості розвитку дітей з ООП у 2019-2020 н.р. Умови доступності для розвитку, виховання і навчання дітей з ООП у закладі. Опрацювання нормативно-правової бази.
2. Визначення напрямів психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг, що можуть бути надані в межах закладу на підставі висновку ІРЦ.
3. Розроблення розкладу занять та індивідуальної програми розвитку (ІПР) для кожної дитини з ООП.
Засідання КППС (команди психолого-педагогічного супроводу) 19.02.2019р
Друге засідання Команди психолого-педагогічного супроводу (КППС) дітей з особливими освітніми потребами з порядком денним:
- Моніторинг виконання індивідуальної програми розвитку (ІПР) з метою коригування та визначення динаміки розвитку дітей з особливими освітніми потребами (ООП) на даному етапі роботи (обговорення, аналіз, висновки, прийняття рішень).
- Розроблення ІПР для кожної дитини з ООП на наступний період (колегіальне обговорення інформації кожного учасника КППС, відкрите голосування).
- Внесення змін у розклад корекційно-розвиткових занять та до наказу «Про впровадження інклюзивної освіти в ДНЗ» (пропозиції, аналіз, голосування).
Інклюзія в умовах ЗДО
Інклюзивна освіта – це система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами, зокрема дитини з особливостями психофізичного розвитку, в умовах загальноосвітнього закладу .
Інклюзивне навчання забезпечує доступ до освіти дітей з особливими потребами у ДНЗ за рахунок застосування методів навчання, що враховують індивідуальні особливості таких дітей. В основу інклюзивної освіти покладена ідеологія, яка виключає будь-яку дискримінацію дітей; забезпечує рівноцінне ставлення до всіх людей, але створює спеціальні умови для дітей з особливими потребами.
Отримані поза соціумом знання і вміння не можуть допомогти дітям з особливими освітніми потребами цілковито адаптуватися в суспільстві, підготуватися до подолання неминучих життєвих труднощів, а, отже, реалізуватися в повній мірі як рівноправні і повноцінні члени суспільства.
Діти з особливими освітніми потребами активно включаються в освітній процес. Вони осягають основи незалежного життя, засвоюють нові форми поведінки, спілкування, взаємодії, навчаються виявляти активність, ініціативу, свідомо робити вибір, досягати згоди у розв’язанні проблем, приймати самостійні рішення.
Педагоги ЗДО повинні знати:
- підходи держави та суспільства до організації освіти дітей, які мають вади психофізичного розвитку;
- основні поняття корекційної педагогіки та спеціальної психології; особливості і закономірності розвитку різних категорій осіб з психофізичними вадами;
- комплексне психолого-педагогічне вивчення дітей; диференційовані та індивідуальні механізми і прийоми дошкільного корекційного навчання та виховання кожної категорії дітей;
- зміст та методи роботи з родинами вихованців.
З метою реалізації інклюзивної освіти педагоги повинні вміти:
– здійснювати моніторинг розвитку дітей, що мають труднощі у засвоєнні знань, різних видів діяльності та адекватно оцінювати причини, якими спричинено ці труднощі;
– своєчасно виявити відхилення у розвитку дошкільників та під керівництвом корекційного педагога брати участь у здійснені правильного психолого-педагогічного супроводу дітей, що потребують корекції психофізичного розвитку;
– здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до вихованців з вадами психофізичного розвитку;
– формувати готовність здорових дошкільників до позитивної спільної взаємодії з однолітками, що потребують корекції психофізичного розвитку;
– проводити роботу з батьками щодо надання їм правдивої інформації про осіб з порушенням психофізичного розвитку.
Нормативно-правова база
Основні документи з інклюзивної освіти
Інваліди:
|
Конвенція про права інвалідів Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» |
Інклюзивна освіта:
|
Наказ МОН від 31.12.2015 № 1436 “Про затвердження Плану заходів щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітньому просторі” Завантажити: посилання Наказ Міністерства № 44 від 23.01.2015 «Про розроблення корекційно-розвиткового та методичного забезпечення спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів» Завантажити: посилання Державний стандарт початкової загальної освіти для дітей з особливими освітнімипотребами Наказ президента Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з обмеженими фізичними можливостями До проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань освіти щодо впровадження інтегрованого та інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» Закон України №1324-VII від 05 червня 2014 року Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Концепція розвитку інклюзивного навчання Пояснювальна записка до Концепції розвитку інклюзивної освіти № 327 НАКАЗ ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТУ Основні принципи та цінності № 2442–VІ ЗАКОН УКРАЇНИ “Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу” Листи МОН України від 18.05.2012 № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» Листи МОН України від 26.07.2012 № 1/9-529 «Про організацію психологічного і соціального супроводу в умовах інклюзивного навчання» Листи МОН України від 28.09.2012 № 1/9-694 «Щодо введення посади вихователя (асистента вчителя) у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням» Листи МОН України від 25.09.2012 № 1/9-675 «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» Листи МОН України від 05.06.2015 № 1/9-280 «Про організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 навчальному році Рекомендації КУ «Запорізька обласна психолого-медико-педагогічна консультація» ЗОР від 13.10.2015 № 41 «Організація роботи шкільної ПМПК» |
Інклюзія у ДНЗ:
|
Наказ МОН та МОЗ України від 06.02.2015 № 104 / 52 «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» Лист МОН України від 12.10.2015 року № 1/9-487 «Щодо організації діяльності інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» (Інструктивно-методичні рекомендації) |
Сторінка для батьків:
|
Як зробити папку PECS Скринінгові тести на аутизм у дітей. CARS й M-CHAT: Працюємо разом. Довідник для батьків |
Методична база для педагогів:
|
Індивідуальна програма розвитку (ІПР) Методичні рекомендації до організації діагностичної та корекційної роботи з дітьми з ОВЗ раннього віку Методичні рекомендації щодо організації роботи з дітьми дошкільного віку з обмеженими можливостями здоров’я Методичні рекомендації з організації інтегрованого навчання і виховання учнів з порушеннями функцій опорно-рухового апарату в загальноосвітніх установах |
Бібліотека:
|
Девід МІТЧЕЛЛ «Ефективні педагогічні технології спеціального та інклюзивної освіти (Використання науково обґрунтованих стратегій навчання в інклюзивному освітньому просторі)» Мастюкова Є. М., Московкина А. Г. Сімейне виховання дітей з відхиленнями у розвитку |
Порядок комплектування інклюзивних груп
ПОРЯДОК
комплектування інклюзивних групу дошкільних навчальних закладах
1. Цей Порядок розроблено з метою встановлення єдиних вимог до комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування та форми власності.
- Інклюзивні групи у дошкільних навчальних закладах створюються для забезпечення умов дітям з особливими освітніми потребами, у тому числі дітям з інвалідністю, для розвитку та навчання спільно зі своїми однолітками.
- Головна мета створення інклюзивних груп – задоволення соціальних та освітніх потреб, організація корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.
- У своїй роботі дошкільні навчальні заклади, що мають інклюзивні групи, керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України і Міністерства охорони здоров’я України, цим Порядком, власним статутом.
2. Прийом дітей до інклюзивних груп здійснюється керівником дошкільного навчального закладу протягом календарного року за наявності місць на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють, медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, свідоцтва про народження. Для дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації, копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років (наданої лікарсько-консультативною комісією) або копія посвідчення особи, яка одержує державну соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, направлення місцевого органу управління освітою.
- До інклюзивних груп зараховуються діти з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, які за висновком лікарсько- консультативної комісії можуть відвідувати дошкільні навчальні заклади.
3. Діти з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, які
самостійно не пересуваються і потребують індивідуального догляду, зараховуються до інклюзивних груп при забезпеченні постійного супроводу асистентом дитини.
- Наповнюваність інклюзивної групи в дошкільному навчальному закладі становить до 15 осіб, з них – 1-3 дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.
- Діти з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, можуть перебувати в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу до 7 (8) років відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації залежно від рівня та ступеня порушення.
- Протипоказаннями для прийому дітей до інклюзивних груп дошкільних навчальних закладів є:
– ІІІ і IV ступені порушень функцій організму, які не сумісні з перебуванням дитини в організованому колективі;
– всі хвороби у гострому періоді, хронічні хвороби в стадії загострення, всі хвороби, які потребують стаціонарного лікування, гострі інфекційні захворювання до закінчення строку карантину.
- Якщо в період перебування в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу у дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, буде проявлятись неконтрольована поведінка, що може загрожувати її життю і здоров’ю або членів дитячого колективу, то за рішенням педагогічної ради така дитина направляється для додаткового обстеження до психолого-медико-педагогічної консультації для вирішення питання щодо подальшого перебування в інклюзивній групі.
- Медичне обслуговування дітей в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу забезпечується медичними працівниками цього закладу відповідно до затверджених штатних нормативів та посадових обов’язків.
Про співпрацю з ІРЦ
Співпраця закладів освіти та Інклюзивно-ресурсних центрів
В рамках державної політики щодо створення комплексної всебічної підтримки дітям з особливими освітніми потребами на разі активно створюються інклюзивно-ресурсні центри. Вони надають першочергову підтримку дітям та їхнім сім’ям, допомагають батькам знайти правильні орієнтири розвитку особливої дитини.
Мережа інклюзивно-ресурсних центрів розвивається не лише у великих містах, а й у об’єднаних територіальних громадах. В них працюватимуть: корекційні педагоги, практичні психологи, вчителі-логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вчитель з лікувальної фізкультури.
Робота інклюзивно-ресурсних центрів здійснюється в кількох напрямках:
– консультативна допомога сім’ям, які виховують особливих дітей, комплексна оцінка дітей з використанням міжнародних стандартизованих тестів;
– допомога закладам освіти в складанні та реалізації Індивідуальної програми розвитку особливої дитини.
В рамках роботи з сім’ями фахівці інклюзивно-ресурсних центрів надають консультативну допомогу та, за згоди батьків, здійснюють комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, визначають її досягнення та напрямки корекційно-розвиткової роботи. В закладах освіти фахівці інклюзивно-ресурсних центрів здійснюють інформаційно-просвітницьку роботу серед педагогів та батьків. Їхня мета – сформувати вміння спостерігати за розвитком та діяльністю дітей у відповідності до вікових показників з раннього віку. Також привернути увагу до можливих ризиків у психофізичному розвитку кожної дитини.
Фахівці акцентують увагу на необхідності своєчасної оцінки стану розвитку дитини, якщо виникають труднощі у засвоєнні навчального матеріалу. На етапі співпраці із педагогами закладів освіти – вони надають методичну допомогу у виборі методів та прийомів навчання з урахуванням потенційних можливостей дитини.
Найбільш корисний і доступний ресурс, яким володіють педагоги – співпраця між фахівцями з різних установ. Наприклад, фахівці спеціальних закладів та навчально-реабілітаційних центрів можуть виконувати роль наставників у наданні корекційно-розвиткових послуг, а також бути залученими до програм підвищення кваліфікації педагогів. На базі інклюзивно-ресурсних центрів є різноманітне спеціальне обладнання для надання додаткової підтримки з фізичного та психологічного розвитку дітей. Це дає можливість дітям отримати додаткові реабілітаційні заходи поза межами освітнього закладу, що в свою чергу сприяє розвитку потенційних можливостей дітей з особливим освітніми потребами. Автор: Тетяна Каменщук, директор Навчально-методичного центру психологічної служби.